У львівському видавництві «Апріорі» на 256 сторінках вийшов друком «Літопис Свято-Троїцької церкви містечка Жванця 1869-1898 рр.», рукопис якого зберігається у фондах Кам’янець-Подільского державного історичного музею-заповідника.
Друге життя книга отримала завдяки Руслану Нагнибіді та Ірині Ладоренко, які упорядкували та підготували її до видання. Своїй появі на світ вона завдячує декільком збігам обставин. Молодший науковий співробітник НІАЗ «Кам’янець», археолог Руслан Нагнибіда, працюючи над дисертаційним дослідженням про замки Поділля, аналізував матеріали з архівів Польщі, Туреччини та Франції. Серед них він відшукав картографічні матеріали, завдяки яким вдалося локалізувати літописне місто Плав, що згадується у руських літописах під 1213 (1219) роком. Розгадавши таємниці історичного минулого Х-ХІІІ століть Середнього Подністров’я, дослідник планував видати книгу про містечко Жванець із поясненням як літописний Плав отримав назву Жванець. Окрім того, здійснити опис всіх пам’яток культурної спадщини містечка. Складовою книги мав стати і «Літопис Свято-Троїцької церкви містечка Жванця».
Проте дослідник зрозумів, що видати книгу про Жванець на даному етапі дослідження не вдасться. Адже ще надто багато потрібно дослідити та вивчити. Тому в співавторстві із науковим співробітником НІАЗ «Кам’янець» Іриною Ладоренко, що є філологом за освітою, вирішили упорядкувати «Літопис…» – історичне джерело другої половини ХІХ століття.
У книзі подається хроніка життя, яку вели чотири священики. Вони від 1869 по 1898 рік записували дані про усі важливі події, що відбувались у маленькому граді із власним баченням історичного минулого. Вступ та висновки у книзі подані українською, польською, англійською, німецькою та французькою мовами.
Автори сподіваються, що книга стане надзвичайно цінним джерелом не лише для істориків, але для священиків, студентів філологічних та історичних факультетів, учнів загальноосвітніх шкіл та усіх, хто цікавиться історією малих міст України, в яких проходили та впроваджувались так довго і болісно порядки та норми права, що змінювали звичний уклад та підвищували культурний рівень населення.
