Катя Микула, Superdeal: «Якщо страшно, можна і не приймати рішень. Не буде помилок, але і не буде успіхів»

Герой: Катя Микула, творець сервісу колективних покупок Superdeal

Інтерв’ю провела: Ангеліна Оверчук, автор блогу Inspiration for breakfast

Фото: Олена Попова

Катя Микула – це дивовижний мікс різних якостей: вона розумна, але не гордовита, весела і легка у спілкуванні, але в той же час серйозна в питаннях бізнесу, вона з легкістю говорить про великі завдання і досягнення, але не робить цього показово. Цінує людей тільки за дії, а не розмови. Любить смачно снідати. Від спілкування з нею залишилися тільки посмішки. Катя розповіла, як запускала бізнес, як орієнтувалася тільки на результат і що з цього вийшло.

Катя, розкажи, як твій ранок починається?
Раніше я була жахливою совою, а зараз намагаюся перебудуватися в жайворонка. Знаєш, бувало, що у вихідні дні я спала до 12 без докорів совісті, так як вважала, що виспатися – це головне…

Але ти призначила зустріч на 8 ранку…
Так, тому що о 10 годині мені потрібно бути на роботі =) Якщо у мене ранкові зустрічі, то я можу призначати їх навіть раніше.

О котрій ти прокидаєшся?
Якщо не треба йти в зал або на зустріч, то в 7.00

А в якому настрої? Якщо ти сова, то, думаю, не в самому гарному…
Навпаки! Я прокидаюся завжди в гарному настрої. Я не знаю, з чим це пов’язано. Не розумію, як настрій може залежати від погоди, наприклад =)

Що може тебе розізлити вранці?
Розсердити мене може тільки те, що я просплю і прийдеться дуже швидко збиратися, а потім хтось стане мені на ногу або я виллю на себе каву – так, це безумовно зіпсує мій настрій.

А ти віриш в поведінкову теорію? Що хороший пост змінює настрій на хороший, наприклад.
Більше так, ніж ні. Я вірю в позитивне мислення і в те, що мрії або просто візуалізація себе на тому місці, де ти хочеш бути, в кінцевому підсумку тебе туди і приведуть.

Тебе так виховали? Чи ти сама плекала позитивне сприйняття?
Ти знаєш, я ж жива людина. Звичайно, у мене є страхи і переживання. Іноді в мої думки закрадаються хмаринки. Але мені хочеться хорошого для себе, тому я про хороше і думаю.

Ти швидко реалізуєш свої ідеї?
Ідей постійно багато. Але я керуюся пріоритетами і доступними ресурсами. Важливо не розпорошуватись на все, а концентрувати зусилля на тому, що стоїть першим у списку.

Я вважаю, що цілі і мрії – різні речі. Мрія повинна бути важкодосяжною. Коли ти починаєш йти в напрямку своєї мрії, вона стає метою. Наприклад, моя мрія – поїхати з України і подорожувати по світу. Я не хочу реалізувати її завтра, але я хочу зробити це колись, і це «колись» мене дуже надихає.

Як ти плануєш своє життя і справи?
Ніколи на 10 або 20 років!

Чому?
Зараз все настільки швидко змінюється, що заглядати так далеко – дурна трата часу. Більше того, моя робота – електронна комерція – навчила мене не загадувати далі, ніж на кілька років. Звичайно, є певний вектор руху на найближчі 3-5 років, але поетапно на папері я не пишу.

Я недавно читала статтю про стилі мислення підприємця. Наскільки я знаю, SuperDeal – це перший твій бізнес. Так от, у статті говорилося про те, що для підприємців-початківців добре б мати уривчастий стиль мислення – коли ти сміливо робиш крок вперед, навіть якщо в темряву. Зробив крок – щось прояснилось – ти робиш наступний крок. Який у тебе стиль мислення в бізнесі?

Схожий з тим, що ти описала. Я бачу, як все швидко змінюється. Тому, навіть якщо нам здається, що ми щось плануємо, – це ілюзія. Більшість з того, що ми загадуємо, не реалізується, тому що змінюються смаки, настрої, уподобання і тд.

Катя, як ти зважилася на власний бізнес після ролі найманого працівника? З досвіду знайомих знаю, що піти з комфорту та безпечності досить складно?

Знаєш, по-перше, я ніколи не працювала у великих компанія, де регламентовано кожен крок співробітника у відділі якогось департаменту якогось із підрозділів =) Такий співробітник ніколи не бачить повної картини і дуже умовно розуміє свою роль у долі компанії. Я ж працювала у середньому бізнесі і плюс до того, довгий час консультувала різні бізнеси. Тому я бачила компанії зсередини і була відповідальна за результат.

При старті своєї справи складним може бути прийняття на себе повної відповідальності за всі рішення та їх результати, а також свобода дій – будь добрий сам визначити, що і як потрібно робити.

Як на тебе впливає думка оточуючих?
Знаєш, в особистому плані практично ніяк. Якщо я чогось хочу, то куплю/зроблю це в будь-якому випадку =) А в плані бізнесу – зі мною легко говорити, тому що я уважно слухаю думку авторитетних людей і з задоволенням міняю те, що можна покращити.

В одному зі своїх інтерв’ю ти сказала, що знайти інвестора зовсім нескладно, якщо у тебе є хороша модель. Звідки у тебе було достатньо знань для написання гарного бізнес-плану?

Все було просто: в той момент я працювала в цьому фонді і коли побачила модель купонів, запропонувала фонду її реалізувати. Ми запустили пілот, він спрацював, і ми рушили далі. А взагалі я хочу сказати, що для інвестора дуже важлива команда. Знаєш, ідей дуже багато. Їх мільйони. Але реалізуються десятки. Тому що людям банально не вистачає витримки, працездатності та бажання йти до кінця.

Я добре пам’ятаю одну телефонну розмову зі своїм інвестором… він сказав мені: «Зрозумій, Катя, я не буду тобі допомагати. Всі твої рішення – твої. Всі проблеми – теж твої. Вирішуй їх».

Чи не тисне на тебе відповідальність?
Я навіть не розумію, що це таке. Звичайно, я боюся прийняти невірне рішення і таким чином погіршити роботу компанії. Але це мене не блокує. А з неправильних рішень я беру уроки =) Якщо страшно, можна і не приймати рішень. Не буде помилок, але і не буде успіхів.

Наведу приклад. Я взимку катаюся на лижах, незважаючи на те, що боюся. Але коли я піднімаюся на гору, я розумію, що пішки назад не піду. Тому доводиться їхати і думати вже про те, як зробити це максимально добре!

Твій сервіс зараз найбільший в Україні. Розкажи, чи ти пам’ятаєш, які рішення стали ключовими?

Так, спочатку наша команда була інтернаціональною. І в деяких рішеннях затягувалися терміни, ми все тягнули в різні сторони: як лебідь, рак і щука. А наша модель дуже легко копіюється, тут потрібні хвилинні рішення і швидка реалізація. Тому мені довелося відстояти ідею того, що у компанії повинен бути один керуючий директор.

Друге рішення я прийняла на етапі, коли інвестори мало не закрили нас. Я взяла відповідальність і наполягла на тому, що нам повинні дати останній транш на два місяці, після чого компанія не попросить грошей і вийде на самоокупність. Це було дуже ризиковано, але і дуже драйвово.

Чи згодна ти з твердженням про те, що бізнес – це мистецтво витягати гроші з кишень людей, не вдаючись до насильства?
Безумовно. Це і є бізнес. Головне – пропонувати людині те, що йому потрібно.

Чи згодна ти, що мета виправдовує засоби?
Більше так, чим ні. Благо, мені не доводилося стикатися з такими складними обставинами.

Я знаю, що в твоїй команді більше 60 підлеглих. Жорстка ти в роботі?
Мені здається, що так, але часом хотілося б більше. Моя команда в більшості складається з чоловіків, тому я не можу давати слабинку.

Як у тебе склалося з роллю керівника?
Думаю, що добре! І цьому можна навчитися. Не могла ж я

три роки тому сказати: «Почекайте, у мене немає управлінських якостей! Дайте мені рік – я навчуся». НІ! Треба було братися і робити =)

Навряд чи можна коли–то стати ідеальним керівником. Тому я люблю читати і вчитися. Моя улюблена книга Execution. В ній є прекрасна думка про те, що керівник повинен проводити багато часу, розвиваючи людей, які розвивають його бізнес. Не потрібно вказувати, що потрібно робити, потрібно допомагати здобувати новий досвід, нові навички і якості.

Чи ти пам’ятаєш свій негативний досвід з підлеглими? Як ти прощаєшся з співробітниками?
Я намагаюся не давати собі слабинок в управлінні. Потрібно тверезо оцінювати той факт, що на роботі з тобою співробітники, а не знайомі і друзі. І якщо співробітник для бізнесу не вигідний, то краще з ним розлучитися і швидше, тому що хороша людина – це не професія. Я завжди ретельно підходжу до питання, щоб приймати рішення виходячи з професійних характеристик, а не особистих симпатій. Для мене важливо, щоб кістяк працівників складався з «правильних» людей.

Якими якостями повинні володіти ці «правильні» люди?
Перше – я повинна розуміти, що вони можуть вирішувати завдання. Складно назвати це відповідальністю або старанністю… Це тип співробітників, які можуть самі розкласти складну задачу по поличках і запропонувати рішення, а не до мене приходити і питати: «Що мені робити?»

Друга якість – це бажання розвиватися. Таких людей видно за кілометр.

Тобі доводилося помилятися з першою якістю?
Так, але відсоток помилок нижчий, ніж успіхів =)

В «Мистецтво війни» Сунь-Цзи, яке часто переносять на бізнес, говориться багато про дисципліну, як про першу якість колективу. На якому місці для тебе дисципліна?

Мене завжди надихали люди з високою часткою самодисципліни. Якщо ти можеш реалізувати ВСІ поставлене перед собою завдання: прокидатися рано, бігти скільки–то там кілометрів, читати 10 книг в місяць і так далі – це дуже класно.

Не можна сказати, що я роблю вражаючі успіхи, але рухаюся вперед і працюю над своєю силою волі. Що стосується колективу, то запізнення я прощаю, але розхлябаності не переношу. Субординація повинна бути завжди.

Я вважаю, що все розвивається циклічно: бізнес, люди, природа. Всесвіт. Я думаю, що це стосується і мотивації. Бувають періоди, коли ти хочеш прокидатися дуже рано робити набагато більше. А іноді організм просить відпочинку і хоче трохи полінуватися.

Я читала в твоїх інтерв’ю, що без конкуренції дуже нудно. А з іншого боку – чи не відволікає тебе необхідність постійних перегонів?
Зараз, немає. А спочатку це сильно мене відволікало. Наприклад, відкриваєш сайт конкурента – а вони запустили щось на два дні раніше. Це могло сильно мене засмутити. Але нещодавно читала статтю про настрої підприємця, де настрій порівнювався з американськими гірками.

Бачиш новину про те, що конкуренти зробили щось краще тебе – все, життя скінчилося, ти в розгубленості. А після обіду спілкуєшся з кандидатом на важливу вакансію і розумієш, що ця людина ідеально вам підходить і з ним ви обійдете конкурентів легко! Настрій знову на піку!

В житті я не схильна до різких перепадів настрою, але на роботі трапляється =)

Ну і щодо конкуренції загалом, я дуже люблю цитату з «Аліси в Країні чудес» про те, що потрібно бігти з усіх ніг, щоб залишатися на одному і тому ж місці.

Розкажи, як ти розвиваєшся?
Я намагаюся читати багато бізнес–літератури. Але іноді мені складно знайти гарну книгу або ж складно знайти на неї час. Я ніколи не беру книг з полиці із красивими назвами. Буквально недавно я купила багато книг, які давно хотіла прочитати.

Назви кілька з них?
Наприклад, «Жорсткий менеджмент» Дена Кеннеді.

Дуже класна. Не пошкодуєш!

А є такі книги, які слід читати постійно. Читати – і відразу робити. Тому що без цього немає сенсу. Знаєш, я в університеті абсолютно не розуміла бухгалтерський облік. А коли я зіткнулася з цим в роботі – відразу з усім розібралася =)

Як ти вважаєш, як твої особисті якості зробили тебе тим, ким ти є зараз?

Це моє гостре бажання постійно щось робити! Буває, що ти втомився і чекаєш суботи… А доживаючи до цього дня, ти нічого не робиш, лежиш овочем на дивані, тільки їси і п’єш. Але на наступний ранок тобі дуже нудно і хочеться в бій!

Ще в школі я не любила вихідні. Я прагнула до товариства, туди, де є багато можливостей. Обожнюю можливості!