Іноді вирок на смерть – це не тільки найжорстокіша кара, але й привід проявити фантазію.
От, наприклад, якщо правителю заманулося покарати непокірну силу природи. За переказами Геродота, таке сталося ще 539 року до нашої ери.
Перський цар Кір 2 Великий був одним із найвизначніших правителів в історії Стародавнього Сходу. Його політичні звершення були такими гучними, що цар навіть заслужив згадки у книгах Старого Заповіту. Зокрема, за панування Кіра жив пророк Даниїл. Могутній політик із величезною армією, Кір звик до послуху і шани. Аж раптом натрапив на бунтівника! Та ще й якого….
Річка Діала, що протікає територією сучасного Іраку, – це єдина у світі річка, засуджена на смертну кару. Переправляючись через Діалу ( яку тоді звали Гінд ), великий завойовник Кір позбувся священного білого коня. Царів улюбленець потонув. І це неабияк розгнівило можновладця! Кіру заманулося будь-яким чином покарати свавільну ріку. Царський суд був невблаганним: смерть неслухнянці! Притім вирок виконали – упродовж літа вояки прорили триста шістдесят каналів і відвели з русла усю воду.
Діала припинила існування на тисячу з лишком років. Та врешті природа взяла своє: піски пустелі замели штучні канали, і течія повернулася до рідного русла. Великий кір залишився тільки спомином в історії, а ріка тече й дотепер.
Стратили річку
